23.05.2024 | People
Чернівці – це культурний центр на південному заході України, розташований поблизу кордону з Румунією, де мешкає приблизно 264 000 осіб. Відоме своєю історичною архітектурою місто стало центром, куди стікалися внутрішньо переміщені особи (ВПО), що втекли зі сходу та півдня країни, де після повномасштабного вторгнення Росії спалахнули бойові дії.
- У межах проєкту вартістю 1,49 млн євро у Чернівцях було переобладнано адміністративну будівлю під гуртожиток для ВПО та відремонтовано поліклініку. Цей проєкт є частиною програми «Підтримка ЄС для задоволення нагальних житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні», що фінансується Європейським Союзом та реалізується під управлінням НЕФКО.
- Нове житло містить 16 квартир, в яких можуть розміститися приблизно 50 переселенців, а поліклініка, на додачу до місцевих мешканців, щодня обслуговує в середньому 310 пацієнтів-переселенців.
- Серед мешканців гуртожитку – Світлана та Тетяна з Донецької області, які розповідають, як втекли від бойових дій та знайшли нову домівку в Чернівцях.
Наплив новоприбулих спричинив додатковий тиск на житловий фонд та соціальну інфраструктуру міста, вимагаючи негайних дій. Щоб вирішити цю проблему, у рамках програми «Підтримка ЄС для задоволення нагальних житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні», що фінансується Європейським Союзом та реалізується під управлінням НЕФКО, адміністративну будівлю у Чернівцях було переобладнано під гуртожиток для ВПО та відремонтовано поліклініку.
«На початку війни в Чернівцях було офіційно зареєстровано понад 60 тисяч переселенців. Розмістити всіх було важко, і, оскільки всі орендовані квартири та готелі були зайняті, багато хто був змушений мешкати в наших дитячих садках, школах і релігійних установах. Тому цей проєкт є дуже важливим, щоб створити належні умови проживання для людей, які втекли від війни в Чернівці. Друга частина проєкту НЕФКО, яка передбачала ремонт поліклініки, також є важливою, оскільки заклад обслуговує як ВПО, так і чернівчан. Тепер вони мають доступ до якісних медичних послуг», – коментує міський голова Чернівців Роман Клічук.
У межах проєкту вартістю 1,49 млн євро в гуртожитку було встановлено нові вікна та двері, відремонтовано дах, зовнішні стіни та систему водовідведення, встановлено інженерні мережі та тепловий насос, модернізовано систему опалення, утеплено фасад та горище, проведено внутрішній ремонт і здійснено благоустрій території. У результаті було створено шістнадцять квартир, обладнаних необхідними меблями та технікою та придатних для розміщення приблизно 50 ВПО.
У діючій поліклініці, яка щоденно обслуговує в середньому 310 пацієнтів-переселенців на додачу до місцевих мешканців, було замінено двері та вікна, відремонтовано коридори та кабінети, створено дванадцять нових медичних кабінетів та закуплено медичне обладнання.
фото: Відремонтована поліклініка обслуговує як переселенців, так і чернівчан – Nefco
Нещодавно відкритий гуртожиток уже прийняв перших мешканців. Серед них – Світлана та Тетяна з Донецької області, які розповідають, як втекли від бойових дій та знайшли нову домівку в Чернівцях.
Світлана родом із Красногорівки. Хоча місто було в центрі бойових дій ще 2014 року, саме повномасштабне вторгнення Росії спонукало її покинути дім. 2022 року вона разом зі своїми двома дітьми та батьками евакуювалася до Чернівців.
Сім’я вже освоїлася в Чернівцях. «Ми добре адаптувалися, і тепер почуваємося тут як удома, – ділиться Світлана. – Мій батько спершу наче задихався від іншого повітря тут, а діти і я нормально перенесли переїзд. Я зараз в пошуках роботи, ходжу на курси кондитерів».
Спочатку Світланиній родині довелося проживати у наданих містом муніципальних будівлях – шкільному спортзалі та дитячому садку, тому переїзд у нову квартиру для них – суттєвий крок уперед. «Квартира просто дивовижна, нам дуже подобається. Я дуже рада. Також чудово мати кухню, що для мене найголовніше».
Ми добре адаптувалися, і тепер почуваємося тут як удома.
Світлана
Ще одна мешканка гуртожитку Тетяна – мама шістьох дітей зі Слов’янська. Їй уже вдруге довелося покинути рідний дім через війну. 2014 року, лише за рік після того, як вона придбала будинок для своєї великої сім’ї та завела невелике господарство, Тетяна мусила виїжджати з рідного міста, де точилися бойові дії, доглядаючи за маленькими дітьми в стресовій ситуації. Зрештою сім’я повернулася, сподіваючись, що більше не повторить цей досвід, але була змушена знову евакуюватися.
«Мені нелегко далося рішення виїжджати, але, коли вибухи стали настільки сильними, що земля під нашим будинком дрижала від вибухових хвиль, наче це був землетрус, стало страшно. Ми виїхали в березні 2022 року, взявши лише шкільні рюкзаки дітей та дві великі сумки, які ніс мій старший син», – пояснює Тетяна.
Родина цілеспрямовано їхала саме в Чернівці й була одразу захоплена містом. «Ми приїхали вночі. Побачити поруч із вокзалом площу, вимощену бруківкою, було досить незвично. А коли зранку наступного дня ми пішли погуляти містом, то мене вразила архітектура та як прикрашені будівлі. Таких мозаїк на фасадах у Слов’янську немає. Все місто виглядає як музей».
Проживши у Чернівцях більш ніж два роки, Тетяна вже почувається тут як удома. «Не так давно ми зі старшим сином їздили до Слов’янська у справах і почувалися там не зовсім комфортно. Хотілося швидше повернутися до спокою, додому, в Чернівці. У Слов’янську зараз моторошно, хоч я й прожила там багато років і народила дітей. Йдучи вулицями, ми бачили багато зруйнованих будинків. Людей у місті практично немає, і таке відчуття, що воно вмирає. До кінця повномасштабного вторгнення повертатися туди ми точно не збираємося».
фото: Нещодавно відкритий гуртожиток має шістнадцять квартир, обладнаних необхідними меблями та технікою та придатних для розміщення приблизно 50 вимушених переселенців – Місто Чернівці
Переїхавши в нову квартиру, Тетяна сподівається нарешті зробити Чернівці своїм домом. «Квартира гарна, але поки ходимо по ній, як не по своїй. Нам потрібно трохи побути тут, щоб відчути себе як удома, але умови дуже хороші», – визнає Тетяна.
«Проєкт у Чернівцях надзвичайно важливий, бо завдяки йому люди, що залишили свої домівки, отримали прихисток, де зможуть розпочати життя з нової сторінки у відносній безпеці. Продовжуючи партнерство з НЕФКО та місцевою владою, Європейський Союз задовольняє нагальні потреби в житлі та соціальних послугах у країні. Ця програма не лише забезпечує постраждалих від війни фізичним притулком, але й дає їм надію та стабільність», – зазначає Жослен Корне, керівник відділу з питань реконструкції, енергетики, інфраструктури та навколишнього середовища Представництва ЄС в Україні.
«НЕФКО вже давно продуктивно співпрацює з Чернівцями в рамках екологічних та енергоефективних проєктів і вітає завершення ще одного успішного проєкту, який зменшує навантаження на місто щодо розміщення ВПО та надання їм соціальних послуг, – зауважує Ронні Нілссон, старший радник НЕФКО. – Ми задоволені результатами цього проєкту, який забезпечив українським переселенцям гідні житлові умови, щоб розпочати життя заново, та покращив медичне обслуговування як місцевих, так і нових мешканців».
Реконструкція житла для переселенців та поліклініки в Чернівцях була реалізована в рамках проєкту «Підтримка ЄС для задоволення нагальних житлових потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні», що фінансується Європейським Союзом і реалізується під управлінням НЕФКО. Ініціатива спрямована на забезпечення громадян України, змушених покинути свої домівки через збройну агресію Росії, житлом та зміцнити соціальну інфраструктуру в десяти містах західної та центральної України, зокрема в Ківерцях, Чернівцях, Чорткові, Івано-Франківську, Хмельницькому, Ковелі, Луцьку, Рівному, Золочеві та Звягелі.
Контакти для отримання додаткової інформації:
Ронні Нілссон, старший радник НЕФКО
ronny.nilsson@nefco.int, +358 10 618 06 42,
Тетяна Веxа, адміністраторка проєктів, НЕФКО
T.Vekha@nefco.org.ua, +380 67 519 8034
Андрій Каташов, технічний радник, НЕФКО
A.Katashov@nefco.org.ua, +380 96 299 65 70
Інформація про Інвестиційну платформу сусідства (NIP)
Інвестиційна платформа сусідства (NIP) — це механізм, спрямований на залучення додаткового фінансування для капіталомістких інфраструктурних проєктів у країнах-партнерах ЄС, на які поширюється Європейська політика сусідства (ENP), у таких секторах, як транспорт, енергетика, екологія та соціальний розвиток. NIP також підтримує приватний сектор, переважно через інвестиційні гранти та операції з ризиковим капіталом, із фокусом на малих та середніх підприємствах. NIP прагне об’єднати грантові ресурси з бюджету ЄС та держав-членів Союзу і використати їх для залучення позик від європейських фінансових установ, а також внесків самих країн-партнерів ENP. У такий спосіб ЄС сприяє пріоритетним напрямам діяльності країн-сусідів і підтримує їх у здійсненні ключових інвестицій та прискоренні економічного розвитку.